Особа, яка вступає на державну службу, приймає на себе не тільки права та основні обов’язки державного службовця, а й певне коло обмежень і заборон. Такі обмеження виконують роль правових бар’єрів, встановлених для запобігання зловживанням державних службовців. Порушення обмежень призводить до припинення державної служби

Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення на посаду особи, яка має громадянство України, за результатами конкурсу, тому іноземний громадянин займати посади в органах державної влади не може. Тобто якщо громадянство України з якихось підстав припинилося, особа не може займати державні посади. Аналогічно втрачається право на зайняття державних посад, якщо особа постійно проживає за межами України.

Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посади або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов’язане з належністю до громадянства України (ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення»).

На державну службу не може вступити особа, яка має громадянство іншої держави (ст. 19 Закону України «Про державну службу»).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 84 Закону України «Про державну службу», підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу є припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України, встановлення факту наявностсті у державного службовця громадянства іноземної держави під час проходження державної служби.

Частина 2 статті даного закону вказує, що суб»єкт призначення зобов»язаний звільнити держслужбовця у 3-денний строк з дня настання або встановлення факту набуття ним громадянства іншої держави.

Отже, набуття громадянства інших держав працівниками держорганів є підставою для їх звільнення з займаних посад, у зв»язку з порушенням вимог «Присяги державного службовця», Конституції України та положень Закону України «Про державну службу»